Бугурт
Бугурт — історичний термін, що позначає масову битву під час турніру, бій загін на загін. Саме бугурти, а не одиночні поєдинки були найважливішою подією турнірів, особливо ранніх.

Сучасність

В наш час бугуртами називають масові бої, що проводяться на середньовічних реконструкторських фестивалях, в тому числі й в Україні. Також часто бугурти проводять на фестевалях Битва Націй в Хотинському замку. За характером бою розрізняють так званий «пусі-файт» де удари лише імітуються, та контактні бої різного ступеня жорсткості. В країнах Європейського Союзу та Сполучених Штатах переважає перше, в Україні, Росії, Білорусі — друге, причому зазвичай у повноконтактній формі. В Західній Європі контактні бугурти вважаються одним з видів екстремальних видів спорту, за неперевіреними даними також вони є серед рекомендованих для вояків армії США контактних єдиноборств.

В Україні

Зазвичай в Україні бугурти ведуться доки боєць стоїть на ногах в разі падіння підійматися не можна. Впавши учасник виходить з бою, а лежачих заборонено бити. Відповідно для перемоги слід або звалити супротивника, або ж завдати йому таких ударів аби він сам вирішив упасти. Це передбачені правилами варіанти, однак часом причиною падіння є травма. Для участі в турнірі спорядження та зброя учасника мають забезпечувати безпеку та історичний вигляд учасників. Наприклад для зброї регламентуються маса, товщина леза, радіус заокруглення кутів, обладунок має захищати усе тіло, бути достатньо міцним та відповідати історичним аналогам тощо. В Україні нормою є заборона уколів - під час бою можна наносити лише рублячі удари. Це пояснюється тим, що уколи є значно небезпечнішими й вимагають значно кращого захисту для забезпечення того ж рівня безпеки. Також практично завжди заборонено удари в обличчя, потилицю, суглоби. Втім подібні заборони мають на меті скоріш забезпечення дружнього, спортивного ставлення учасників одне до одного оскільки забезпечити їх жорстке виконання в бою неможливо. Однак в разі якщо в заборонену зону влучають випадково, а не щоб зумисне травмувати супротивника подібне не сприймається як порушення.
Травматизм у вигляді поранень, що вимагають кваліфікованої медичної допомоги на українських бугуртах зазвичай становить 1-3% учасників.